Комітет з питань цифрової трансформації 08.12.2020 рекомендував Верховній Раді України прийняти Закон України «Про електронні комунікації» з пропозиціями Президента України, (реєстр. № 3014), доопрацьований для повторного внесення на розгляд Верховної Ради України, в цілому. Коли і як його розглядати в сесійній залі депутати вирішать під час засідання фракції «Слуга народу».

Законопроект є дуже об’ємним та налічує понад 120 статей. Він присвячений регулюванню надання послуг Інтернет та радіочастотного ресурсу.

Електронна комунікаційна послуга буде включати такі типи послуг:

– послуга доступу до мережі Інтернет;

– послуга міжособистісної електронної комунікації;

– послуги, що складаються повністю або головним чином з передачі сигналів, у тому числі:

   – для здійснення міжмашинної взаємодії;

   – для мовлення.

Універсальними електронними комунікаційними послугами будуть вважатися:

1) послуги широкосмугового доступу до мережі Інтернет у фіксованому місці, що відповідають вимогам частини другої цієї статті;

2) послуги голосових електронних комунікацій у фіксованому місці.

Тут автори законопроекту зазначають, що усі споживачі мають право на отримання універсальних електронних комунікаційних послуг за доступною ціною. Що є «доступною ціною» законопроект не розкриває.

Буде створена електронна регуляторна платформа, яка є автоматизованою інформаційно-аналітичною системою та використовується для надання адміністративних послуг в електронному вигляді. Значна увага приділена здійсненню державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр. Окремі норми присвячені усуненню порушень, оскарженню рішень регуляторного органу та позасудовому врегулюванню спорів. Крім того, детально розкритий процес створення електронних комунікаційних мереж.

Що буде безоплатно

Згідно з законопроектом постачальники електронних комунікаційних послуг повинні безоплатно надавати:

• послуги голосових електронних комунікацій або послуги з передачі текстового повідомлення, якщо вони надаються абонентам для направлення (здійснення) ними благодійного електронного повідомлення;
• послуги з перерахування коштів як благодійної пожертви на користь неприбуткової організації, у тому числі благодійної організації (крім політичних партій і кредитних спілок), або територіальної громади на виконання благодійного електронного повідомлення, направленого (здійсненого) таким абонентом;
• послуги з публічного збору благодійних пожертв з використанням благодійного електронного повідомлення згідно з договором, укладеним між постачальником електронних комунікаційних послуг та неприбутковою організацією, у тому числі благодійною організацією (крім політичних партій і кредитних спілок), або територіальною громадою.

При цьому на суму коштів, перераховану постачальником електронних комунікаційних послуг на цілі благодійної діяльності, зібраних публічним збором благодійних пожертв із використанням благодійного електронного повідомлення, зменшується аванс абонента за електронні комунікаційні послуги. Відповідна сума коштів списується з особового рахунку абонента.

Законом також вносяться зміни до КУпАП, КК та процесуальних кодексів. Згідно з цими змінами Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) перетворюється на Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему (ЄСІКС).

Згідно зі змінами до Кримінального кодексу мережі електрозв’язку перейменовуються в електронні комунікаційні мережі. Така ж доля чекає на Земельний кодекс, а саме: землі зв’язку (до яких належать земельні ділянки, надані під повітряні і кабельні телефонно-телеграфні лінії та супутникові засоби зв’язку) замінять землі електронних комунікацій.

Персоналу постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг заборонять брати участь у страйках, якщо такі дії призводять до припинення функціонування електронних комунікаційних мереж чи надання електронних комунікаційних послуг, що створює перешкоди для забезпечення національної безпеки, охорони здоров’я, прав і свобод людини (зміни до Закону України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)”).

У районі проведення антитерористичної операції дозволять здійснювати в установленому Кабінетом Міністрів України порядку тимчасове обмеження надання електронних комунікаційних послуг.

Нагадаємо, що Президент України Володимир Зеленський не підписав ухвалений Верховною Радою 30.09.2020 р. законопроект № 3014 «Про електронні комунікації» і повернув його у Верховну Раду із своїми пропозиціями (тобто наклав на нього вето).

 Пропозиції Зеленського до законопроекту були зведені до наступних проблем.

1. Питання доступу до земельних ділянок та інфраструктури для розгортання (створення) та експлуатації електронних комунікаційних мереж мають визначатися виключно законом.

2. Законом не врегульовано низку питань, що є ключовими при встановленні будь-якого виду відповідальності, зокрема не визначено суб’єкта, який уповноважується розглядати справи про правопорушення та накладати стягнення, строки та порядок розгляду таких справ, строки сплати штрафу, натомість встановлено, що збитки, завдані суб’єкту господарювання у зв’язку з неправомірним застосуванням до нього адміністративно-господарських санкцій, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законодавством (частина сьома статті 127).

3. З огляду на поточні та прогнозовані загрози національній безпеці та національним інтересам України з урахуванням зовнішньополітичних та внутрішніх умов, визначені Стратегією національної безпеки України, затвердженою Указом Президента України від 14 вересня 2020 року № 392, Президент вбачає необхідним збереження існуючого в Законі України “Про телекомунікації” підходу до визначення структури власності відповідних суб’єктів.

Мова йде про те, що з метою захисту національних інтересів та національної безпеки України в інформаційній сфері Законом України “Про телекомунікації” (пропонується визнати таким, що втратив чинність) встановлено вимоги до структури власності юридичних осіб – операторів телекомунікацій, які здійснюють діяльність з надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації багатоканальних цифрових мереж ефірного теле- та радіомовлення із загальнонаціональним покриттям, за якими у структурі власності таких юридичних осіб на усіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами не має бути юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, зареєстрованих в офшорних зонах, а також осіб без громадянства; фізичних і юридичних осіб, які є резидентами країни, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, а також юридичних осіб, учасниками (акціонерами) яких є такі юридичні або фізичні особи (частина третя статті 28).

4. У положеннях Закону не враховано ситуацій, що вимагають екстрених дій державних органів у разі загроз національній безпеці, економічному добробуту та правам людини.

5. Законом пропонується рішення, прийняті регуляторним органом у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра за наслідками позасудового врегулювання спору, а також рішення про застосування тимчасових заходів захисту прав заявника та рішення про накладення адміністративно-господарських санкцій віднести до виконавчих документів, що підлягають примусовому виконанню.

При цьому вимог до виконавчого документа, зокрема щодо його змісту та оформлення, порядку прийняття відповідних рішень, строку пред’явлення до виконання Закон не містить. Не визначено також і зміст тимчасових заходів захисту прав заявника, підстави їх застосування та спосіб реалізації.

6. Фактично створюється пріоритет Закону «Про електронні комунікації» над іншими законами України, у тому числі й Конституцією України. Застосування такого підходу порушує принцип верховенства права.

7. Запропоноване Законом внесення змін до Загальнодержавної цільової програми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2013 – 2017 роки та Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2013 – 2017 роки Президент вбачає недоцільним, оскільки визначений період дії названих програм (2013 – 2017 роки) закінчився.

Нічим закінчилася і повторна спроба ухвалити законопроект в сесійній залі. 01.12.2020 року Верховна Рада відправила його в Комітет на доопрацювання.

Також «Судово-юридична газета» розповідала про законопроект, яким депутати пропонують збирати ДНК українців.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.