15

 

Вирішуючи питання, чи має особа право на відстрочку від призову на строкову військову службу, суд має врахувати, що таке право надається особам призовного віку, які навчаються у закладах середньої або вищої духовної освіти з денною формою навчання, для здобуття освіти на весь період навчання. При цьому суд на підставі належних та допустимих доказів повинен перевірити, чи належить теологічна семінарія, що була створена при релігійній організації та в якій навчався обвинувачений, до вказаних закладів духовної освіти, а також чи проходила ця семінарія процедуру ліцензування освітньої діяльності відповідно до Закону «Про освіту». Такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду при розгляді справи № 867/1398/19.

 

Обставини справи

ОСОБА_1, перебуваючи на військовому обліку, отримав під розпис повістку, згідно з якою він був зобов’язаний з’явитися до військового комісаріату для відправлення на обласний збірний пункт, однак не прибув у визначений час до військового комісаріату і не повідомив про причини неприбуття.

За вироком місцевого суду ОСОБА_1 засуджено за ст. 335 КК. Визнаючи ОСОБА_1 винуватим, суд вказав, що суб’єкт злочину, передбаченого ст. 335 КК, спеціальний. Відповідно до Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі – Закон № 2232-XII) суб’єктами ухилення від призову на строкову військову службу можуть бути тільки придатні для цього за станом здоров’я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.

За змістом ст. 17 вказаного Закону відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти на весь період навчання надається громадянам призовного віку, які навчаються у середніх або вищих навчальних закладах. У ст. 24 Закону «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII (далі – Закон № 1556-VII) передбачено обов’язкове ліцензування освітньої діяльності.

Оскільки теологічна семінарія не проходила процедуру ліцензування, то навчання в цьому духовному навчальному закладі не дає права на відстрочку від призову на строкову військову службу. За ухвалою апеляційного суду вирок у частині кваліфікації дій ОСОБА_1 залишено без зміни.

 

Висновок ККС ВС

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_1 у 2018 р. вступив до теологічної семінарії християн і на час вчинення інкримінованого йому діяння навчався на І курсі денного відділення на базі релігійної організації.

При цьому суд не врахував, що духовний навчальний центр не є освітнім закладом, а є релігійною організацією і його діяльність регулюється не Законом № 1556-VII, а спеціальним законом – Законом «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23.04.1991 № 987-XII (далі – Закон № 987-XII).

Відповідно до ч. 8 ст. 17 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти на весь період навчання надається громадянам призовного віку, які навчаються у закладах середньої або вищої духовної освіти з денною формою навчання.

Відповідно до ст. 11 Закону № 987-XII громадяни, які навчаються у вищих і середніх духовних навчальних закладах, користуються правами і пільгами щодо відстрочення проходження військової служби.

Таким чином, суд першої інстанції усупереч вимогам ст. 374 КПК не навів мотивів неврахування окремих доказів, наданих стороною захисту на підтвердження невинуватості ОСОБА_1, і витлумачив закон у спосіб, який не відповідає його точному змісту.

Під час нового розгляду суду необхідно врахувати наведене, належним чином дослідити всі докази у справі, перевірити, з якого часу зареєстрований духовний навчальний заклад, в якому навчався ОСОБА_1, та чи мав останній право, передбачене ст. 17 Закону № 2232-XII, на відстрочку від призову на строкову військову службу, і залежно від установленого прийняти законне та обґрунтоване рішення.

ККС ВС скасував рішення судів попередніх інстанцій та призначено новий розгляд у суді першої інстанції.

 

Судово-юридична газета