Селянсько-фермерське господарство – особливості створення
Згідно із ст.34 Закону України від 19.06.2003 № 973-IV “Про фермерське господарство” члени фермерського господарства і особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і пенсійному забезпеченню в порядку, встановленому законом.
Фермерське господарство у встановленому законом порядку реєструється як платник внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в органах Пенсійного фонду України і Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Час роботи у фермерському господарстві членів господарства та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), зараховується до загального і безперервного стажу роботи на підставі записів у трудовій книжці і документів, що підтверджують сплату внесків (збору) на соціальне страхування на кожну конкретну особу.
З 11.10 2017 набув чинності Закон України від 03.10.2017 № 2148 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким визначено, що члени фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають соціальному страхуванню на інших підставах, належать до кола осіб, що підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню. Ця норма набрала чинності з 01.01.2018.
До 01.01.2018 страховий стаж членів фермерських господарств може бути зарахований за умови добровільної сплати страхових внесків (єдиного внеску).