Створення Пантеону національних героїв – практика, яка зустрічається у ряді країн світу. Так, у одному місці поховані та перепоховані видатні особистості у Франції, Португалії, Венесуелі та інших країнах. Подібна ініціатива з’являлася і в Україні. Ще у 2005 Президент видав указ щодо створення Алеї видатних діячів України. Пізніше уряд також видав відповідне розпорядження, але далі цей процес не зрушив.

Зараз же народна депутатка Оксана Савчук пропонує дати друге дихання ініціативам 2005 року. Для цього вона зареєструвала у парламенті проект Постанови 4506 про створення Пантеону національних героїв. Авторка зазначає у пояснювальній записці таке: «Створення Пантеону видатних національних героїв є одним з дійових шляхів збереження історичної пам’яті і  формування національної ідентичності та консолідації суспільства. Як показує зарубіжний досвід, національні пантеони є національною гордістю держави, вони формують  у свідомості людей патріотизм та повагу до історичного минулого країни».

У свою чергу депутатка також звертає увагу, що багато видатних діячів української історії поховані не лише у Європі, але й на інших континентах. Також вона згадує про Євгена Коновальця, Симона Петлюру, гетьманів Дорошенка та Калнишевського та інших.

Депутатка пропонує створити Пантеон у Києві, для чого міська рада має виділи відповідну земельну ділянку на Аскольдовій могилі. Розмір такої ділянки (та відповідно розмір самого комплексу) буде визначати Кабмін та спеціальний організаційний комітет, який має створити уряд у місячний термін після прийняття Постанови.

До складу комітету мають увійти представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, Київської міської ради, громадськості та науковців. Саме цей комітет має розробити положення про Пантеон та План заходів щодо його створення. Ці документи у тримісячний термін має затвердити Кабмін. Проектування та будівництво цього меморіального комплексу депутатка пропонує почати у 2022 році, на що передбачити кошти у бюджеті на відповідний рік.

Ключове питання, яке залишається – а хто ж буде визначати, кого мають перепоховати на території цього комплексу? Ці повноваження авторка Постанови пропонує передати Інституту національної пам’яті. Втім, також не варто забувати про те, що в Україні вже проводяться заходи щодо створення іншого меморіального комплексу – Національного військового меморіального кладовища.

Так, виходить, що частина осіб – зокрема, борці за незалежність України у ХХ столітті – гіпотетично можуть бути перепоховані у обох місцях. Наприклад, вже згадані Симон Петлюра та Євген Коновалець – як видатні діячі та борці за незалежність України у ХХ ст. Крім того, не варто забувати, що у деяких з цих постатей можуть бути живі нащадки, які можуть виступити проти подібного перепоховання. А отже, це питання потребує ретельного зважування як з боку депутатів, та і у подальшому з боку уряду. Адже у іншому разі ми матимемо два комплекси, яким через таке от «накладання» може бути важче досягнути поставлених під час їх створення ідеологічних цілей.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, як депутатка пропонує змінити процес виборів ректора ЗВО.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.