11

Новий порядок надає широкі повноваження місцевим радам, а також містить деякі неоднозначні та відірвані від реальності норми.

Службовці Міністерства соціальної політики розробили проект Порядку надання пільг з оплати проїзду окремим категоріям громадян у готівковій формі. Інакше кажучи, проект порядку монетизації пільг за проїзд. Переважним чином, пропонована система виглядає прийнятно. Втім, є також і декілька «але». Проте, давайте по черзі.

Всю владу (по монетизації) – радам

Отже, перше, на що треба звернути увагу у проекті – монетизація пільг буде не всеосяжною. Пільги на проїзд у готівковій формі будуть надаватися лише в разі прийняття відповідного рішення сільськими, селищними, міськими радами територіальних громад або їхніми виконавчими органами. У разі, якщо такого рішення не буде, пільговики зможуть і далі безкоштовно їздити на транспорті у необмеженій кількості. І не лише це пропонується передати на розгляд місцевих рад.

Так, рішення про те, скільки коштів будуть отримувати пільгові категорії громадян у якості монетизації, будуть також приймати місцеві ради. При цьому Порядок не містить жодних порогових показників такої компенсації. Також немає у документі жодних критеріїв – наприклад, середня вартість проїзду або середня кількість поїздок пільговиків на транспорті – які ради мали б брати до уваги при ухваленні цього рішення. Тобто, відповідна рада цілком уповноважена встановити розмір компенсації на необґрунтовано низькому рівні.

При цьому також варто відзначити, що норма закону, на підставі якої розроблений цей Порядок, передбачає наступне: «Установити, що пільги з оплати… проїзду усіма видами міського, приміського та міжміського транспорту… можуть надаватися у готівковій формі у розмірах та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України». У свою чергу, у проекті прямим текстом передбачено, що саме місцеві ради «затверджують розмір грошової виплати та компенсації, періодичність і строки їх виплати».

Виплачувати компенсацію будуть виконавчі органи місцевих рад наступним чином:

  • особам, які одержують пенсію та державну соціальну допомогу, – шляхом перерахування коштів на поточні рахунки в уповноважених банках або виплатні об’єкти поштового зв’язку на підставі даних Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги (Реєстр), автоматизованої системи обробки документів із призначення і виплати пенсій (АСОПД/КОМТЕХ) та даних Пенсійного фонду України без особистого звернення пільговика;
  • особам, які не одержують пенсії та державної соціальної допомоги, – шляхом перерахування коштів на їхній поточний рахунок у банку на підставі заяви особи, яка має право на відповідні пільги, і даних Реєстру;
  • одному з батьків дитини з інвалідністю та дітей (віком від шести років), які мають право на пільговий проїзд, на поточний рахунок у банку матері або батька такої дитини на підставі заяви і даних Реєстру.

Попередня система монетизації й ОАСК

На сьогоднішній день питання монетизації пільг за проїзд регулюється Постановами КМУ №196 та №197 від 14 березня 2018 року. Чинним порядком передбачено, що відповідні категорії громадян мають право на компенсацію середньої вартості сумарно 30 поїздок на місяць різними видами громадського транспорту. Втім, у цих постанов є одна проблема – ОАСК визнав їх протиправними та нечинними через необґрунтованість норми у 30 поїздок. Відповідне рішення підтримав суд другої інстанції, і зараз справа знаходиться на розгляді у Касаційному адміністративному суді.

Цікаво, що в якості єдиної мотивації розробки нового проекту щодо монетизації пільг у Мінсоцполітики називають саме рішення ОАСК та апеляційного суду. Більше того, під час розробки проекту у міністерстві взяли до уваги висновки ОАСК – відмовилися від «соціальної норми» у 30 поїздок. Тобто, в уряді є розуміння того, що КАС навряд чи стане їхній бік, але все ж касаційну скаргу свого часу все одно чомусь подали.

Неможливе – можливе (на думку міністерства)

Як уже було згадано вище, кожна рада буде самостійно вирішувати – запроваджувати монетизацію пільг або просто залишити систему компенсації перевізникам вартості перевезення пільговиків. Якщо ви отримуєте грошову компенсацію вартості проїзду і приїздите кудись, де пільги не монетизують, ви не відчуєте жодних проблем, адже просто безкоштовно проїдетеся транспортом. А що ж, коли все буде навпаки? У Мінсоцполітики є відповідь і на це питання – хоча і повністю відірвана від реальності.

Отже, якщо ви не отримуєте компенсацію пільг і приїжджаєте кудись, де за проїзд треба платити, ви також маєте право на компенсацію за оплату своєї поїздки. Для того, щоб її отримати, вам необхідно у транспорті оплатити проїзд, взяти квиток і потім звернутися з ним до виконавчого органу місцевої ради, на території якої проживаєте. Звучить просто, але на квитку, на підставі якого вам можуть виплатити компенсацію, обов’язково має бути:

  • ПІБ та підпис водія/кондуктора;
  • Печатка підприємства-перевізника;
  • Дата поїздки;
  • Населений пункт.

А тепер спробуйте уявити, яка буде реакція водія маршрутки (більшість з яких зазвичай не видає квитки), коли пенсіонер попросить його провести над квитком всі ці маніпуляції. Крім того, з описаної процедури випливає, що за електронний квиток компенсацію отримати буде неможливо – на ньому водій не напише своє ім’я і підпис не поставить.

Загалом же, ідея компенсації у таких випадках безперечно хороша, але її реалізація не витримує будь-якої критики, адже у переважній більшості випадків вона розіб’ється об жорстоку реальність транспортних перевезень.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що ЄСПЛ оцінив позбавлення права на дострокову пенсію у 3000 євро.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.