Перший вирок Вищого антикорупційного суду у 2021 році довелося чекати майже два місяці. Цього разу судді розглядали питання про притягнення до відповідальності свого колеги – судді Рахівського районного суду у рамках справи 348/1674/19. Цьому судді виснули обвинувачення у зловживанні впливом та одержанні неправомірної вигоди службовою особою (статті 369-2 та 368 ККУ відповідно).

Зловживання впливом

Все почалося з того, що у липні 2018 року щодо ОСОБА_2 було складено адмінпротокол за керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння. 8 серпня цей протокол разом із матеріалами справи надійшов до Рахівського суду. Пізніше автоматизована система визначила головуючим ОСОБА_1 – обвинуваченого. Втім, того ж дня він повернув справу на доопрацювання через розбіжності в анкетних даних ОСОБА_2.

20 серпня справа надійшла до суду вдруге, і цього разу вона потрапила до іншого судді. Після цього ОСОБА_2 звернувся до обвинуваченого з тим, щоб він допоміг вирішити вищенаведену справу без суду. Попри те, що справа не була у нього на розгляді, ОСОБА_1 запевнив, що зможе допомогти. Пізніше у приміщенні суду ОСОБА_1 висловив прохання до ОСОБА_2 надати йому суму, еквівалентну штрафу – 10 тисяч гривень – для того, щоб «вирішити» питання з ОСОБА_10, який був головуючим у цій справі.

Після цього прохання – у невстановлений судом день – ОСОБА_2 привіз та передав обвинуваченому визначену суму у доларах. Порахувавши гроші, обвинувачений повернув декількасот гривень у якості решти.

Одержання хабаря

На цьому «темні справи» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не закінчилися. Свого часу ОСОБА_2 дав у борг 130 тисяч гривень своєму знайомому ОСОБА_3, який не зміг своєчасно повернути борг. Тому ОСОБА_2 після «вдалого знайомства» з ОСОБА_1 щодо вирішення справи про адмінпорушення вирішив знову звернутися до останнього для стягнення заборгованості.

ОСОБА_1 пообіцяв організувати позитивне рішення щодо стягнення боргу за 15-20% заборгованості. Він попросив ОСОБА_2 зайти з цим питанням пізніше і залишив у себе боргову розписку.

Після цього в обвинуваченого та ОСОБА_2 відбулися кілька зустрічей і телефонних розмов, під час яких вони за участі помічника обвинуваченого як судді – ОСОБА_4 – підготували для ОСОБА_2 позовну заяву про стягнення боргу, обговорили подальші дії та домовилися про ще одну зустріч. Крім того, ОСОБА_1 повідомив, що справа передана до його провадження.

22 лютого 2019 року відбулася ще одна зустріч ОСОБА_1 та ОСОБА_2, на які обвинувачений повідомив, що справу про стягнення боргу призначено на 19 березня 2019, а також сказав, що відразу ухвалить у цій справі рішення. Крім того, він попросив надати його «долю» боргу.

Наступного дня після розгляду справи, за попередньою домовленістю, ОСОБА_2 приніс до кабінету обвинуваченого у Рахівському суді обумовлену суму у розмірі 10 тисяч гривень.

Докази та можлива провокація

Суд не погодився із більшістю доводів сторони захисту про неприйнятність значної кількості доказів. Неналежними визнали лише відомості про дату та спосіб подачі заяви про вчинення злочину, поданої ОСОБА_2. Прокурор стверджував, що ОСОБА_2 подав таку заяву усно 26 грудня 2018 року, натомість ОСОБА_2 стверджував, що приїздив до Києва для подачі заяви, що не підтверджувалося іншими доказами. Також суд не став брати до уваги деякі дані, отримані в результаті негласних розшукових (слідчих) дій через їхню нерелевантність.

Крім того, сторона захисту стверджувала, що ОСОБА_1 був спровокований до вчинення злочину, а тому здобуті унаслідок провокації докази не можна було використовувати у кримінальному провадженні. Проте, застосувавши розроблені ЄСПЛ матеріально-правовий та процедурний тести щодо провокацій до вчинення злочину, суд прийшов до висновку, що у цій справі усі докази були зібрані належним чином.

Призначене покарання

Суд не знайшов жодних обставин, що пом’якшували чи обтяжували б покарання і прийшов до висновку про пропорційність призначення наступного покарання:

• За зловживання впливом (ч. 2 ст. 369-2 ККУ) – 2 роки позбавлення волі;
• За одержання неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368 ККУ) – 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посаду судді на строк 3 роки з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Крім того, суд вирішив застосувати додаткове складання призначених покарань і таким чином призначив обвинуваченому 6 років позбавлення волі, 3 роки позбавлення права обіймати посаду судді та конфіскацію.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Галина Янченко закликала Антикоркомітет позбавити АРМА права легально рейдерити майно громадян.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.