Одним із пунктів порядку денного пленарного засідання 28 січня у Верховній Раді є законопроект 3335-1-д, у якому пропонуються зміни до законодавства з метою вдосконалення діяльності АРМА – Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Цей документ є доопрацьованою версію законопроекту 3335, який Рада вже розглядала раніше. Авторами доопрацьованого законопроекту є депутати із Комітету з питань антикорупційної політики. Розгляньмо частину пропозицій законодавців.

Почнемо з того, що у 3335-1-д, на відміну від оригінального законопроекту, автори не пропонують зменшення порогової вартості активів, які АРМА може брати в управління. Так законопроект передбачає, що такий поріг замість 200 мінімальних зарплат становитиме 500 прожиткових мінімумів – ці суми приблизно ідентичні. Відповідний поріг пропонують закріпити і у КПК. При цьому, варто відзначити, що нині існує колізія – у КПК порогова вартість активів становить 200 прожиткових мінімумів, а в законі про АРМА – 200 мінімальних зарплат.

Крім того, пропонується внести до Кримінального процесуального кодексу окрему главу, яка буде присвячена регулюванню управлінню активами АРМА: як буде відбуватися передача активів, хто і як має клопотати про передачу активів, як це клопотання розглядається та інше. Більшість із цих положень переносяться до глави 17 з інших частин КПК. Також у КПК автори пропонують визначити права та обов’язки уповноваженої особи АРМА та хто відноситься до таких осіб

У свою чергу, у Господарському процесуальному кодексі пропонується додати положення, відповідно до якого не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони здійснювати АРМА управління переданими їй активами.

Також депутати Антикоркомітету пропонують внести зміни у закон «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Так, передбачається, що реєстрація активів, прав на них або обтяжень за Національним агентством відбувається в межах міста Києва незалежно від місцезнаходження активу або за місцезнаходженням відповідного територіального управління АРМА.

У профільному законі про АРМА, серед іншого автори хочуть змінити визначення терміну «управління активами». Втім, до їхніх пропозицій дещо критично поставилося Головне науково-експертне управління Верховної Ради. Експерти наголосили, що «поняття “управління активами” визначається, зокрема, як “діяльність із володіння, користування та розпорядження активами… шляхом їх передачі в управління відповідно до цього Закону та подальшого управління ними”, тобто, “управління” визначається через це ж поняття, що суперечить вимогам правової визначеності».

Взагалі, варто відзначити, що у ГНЕУ до цього законопроекту ГНЕУ висловило загалом 13 зауважень. З них 5 стосуються змін до Кримінального процесуального кодексу – 4 з них щодо потреби уточнити або переглянути формулювання, ще 1 заувага про те, що у проекті відсутні норми, які б визначали порядок повернення активів після ухвалення судового рішення, яким закінчується судовий розгляд. У підсумку, експерти навіть не запропонували  парламенту ані прийняти законопроект, ані відхилити його, залишивши це питання, мабуть, на розсуд законодавців.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, які ще законопроекти сьогодні мають розглянути у Верховній Раді.