Імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань

На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 607/2166/19.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що чоловіка визнано винуватим у тому, що він перебуваючи в приміщенні магазину викрав із торгівельного стелажа тестер туалетної води чоловічої «Арманд Бейзі Блу», об`ємом 125 мл, вартістю 211,70 грн.

За вироком місцевого суду чоловіка визнано невинуватим та виправдано за ч. 2 ст. 185 КК України за фактом вчинення крадіжки майна ТОВ «К» у зв’язку з відсутністю в його діянні складу даного кримінального правопорушення. За цим же вироком його засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України за фактом вчинення крадіжки майна ТОВ «Р» до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.

За сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 квітня 2018 року, остаточно призначено особі покарання у виді позбавлення волі строком  на 2 роки 1 місяць.

Апеляційний суд вирок місцевого суду залишив без зміни.

У касаційній скарзі, касатор стверджував про недоведеність наявності об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки розмір матеріальної шкоди, завданої потерпілій стороні (ТОВ «Р»), не був встановлений шляхом проведення експертизи, а всупереч вимогам ст. 242 КПК України вартість викраденого майна підтверджена довідкою ТОВ «Р».

Висновок Верховного Суду

ВС зазначив, що положеннями ч. 2 ст. 242 КПК України передбачено обов’язковість проведення експертизи з метою визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням. Проте з цього правила законодавець зробив виключення щодо випадків, коли потерпілий у змозі визначити розмір матеріальних збитків та надає документ, що підтверджує розмір такої шкоди.

Таким чином, обов’язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об’єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч. 1 ст. 242 КПК України; по друге, коли мають місце обставини, передбачені ч. 2 цієї норми.

Імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань.

ВС зауважив, що у решті випадків сторона обвинувачення на стадії досудового розслідування зобов`язана незалежно від наявності інших доказів, за допомогою яких можливо встановити розмір матеріальних збитків, звернутися до слідчого судді з клопотанням про залучення експерта.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, розмір матеріальної шкоди, завданої потерпілій стороні ТОВ «Р», місцевим судом, з яким погодився й апеляційний суд, встановлено на підставі довідки ТОВ, що становить 211, 70 грн.

Також, із показань представника потерпілого судом встановлено, що тестер туалетної води чоловічої «Арманд Бейзі Блу», який було викрадено, це фактично той же товар, що і безпосередньо туалетна вода чоловіча «Арманд Бейзі Блу», вартість якої при надходженні в магазин становила 435, 63 грн, але переведена в категорію товару «тестер», із визначенням його собівартості, яка склала 211, 70 грн.

Враховуючи наведене вище, місцевий суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку, що доказом на підтвердження розміру матеріальних збитків, завданих потерпілій стороні ТОВ протиправними діями засудженого стала довідка зазначеного товариства про те, що грошова вартість викресаного майна становить 211, 70 грн, і дає підстави для кваліфікації дій засудженого за ч. 2 ст. 185 КК України.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанції погодилася і колегія суддів.

Верховний Суд залишив вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду без зміни.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, коли запис розмови, зроблений на диктофон мобільного, є допустимим доказом.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.