Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу № 910/13804/18, в якій досліджував питання підтвердження розміру понесених судових витрат на проведення експертизи.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що Господарський суд міста Києва додатковим рішенням, яке залишено без змін постановою  Північного апеляційного господарського суду заяву ТОВ «Р» про розподіл судових витрат, задовольнив частково; стягнув з ПрАТ «С» на користь ТОВ «Р» судові витрати, пов’язані із проведенням експертизи у розмірі 70000 грн, та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 126040,13 грн.  

Рішення попередніх судових інстанцій щодо розподілу судових витрат обґрунтовані тим, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження обставин понесення ним витрат на проведення експертизи  у розмірі 70000 грн та витрат на  професійну правничу допомогу в сумі 126040,13 грн.

Висновок Верховного Суду

Так, ВС нагадав, що до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (пункти 1,2 частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 127 Господарського процесуального кодексу України визначено витрати, пов’язані із залученням (викликом) свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, проведенням експертиз .

Частиною другою та четвертою статті 127 ГПК України унормовано, що експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов’язані зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов’язків. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

ВС зазначив, що для підтвердження розміру понесених судових витрат на проведення експертизи у розмірі 70000 грн позивачем було надано суду першої інстанції:

–  договір про створення (передачу) науково-технічної продукції від 29.10.2018;

–  протокол узгодження договірної ціни (додаток № 1 до договору від 29.10.2018);

–  календарний план виконання робіт (додаток № 2 до договору від 29.10.2018);

–  акт приймання-здачі етапів робіт за договором про створення (передачу) науково-технічної продукції від 29.10.2018;

–  платіжне доручення  від 31.10.2018.

За приписами частин п`ятої – сьомої статті 127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

ВС підкреслив, що попередніми судовими інстанціями встановлено, що відповідач на підтвердження своїх доводів щодо неспівмірності витрат на проведення експертизи зі складністю виконуваної роботи не надав належних доказів.

Відтак, враховуючи, що позивачем було надано належні та допустимі докази на підтвердження понесення витрат на проведення експертизи  у розмірі 70000 грн, тоді як відповідач не довів неспівмірності цих витрат зі складністю виконуваної роботи, колегія суддів погодилась з висновками попередніх судових інстанцій про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат, пов`язаних із залученням експертів.

Раніше «Судово-юридична газета»  писала, коли показання є самостійним процесуальним джерелом доказів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.