Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. До обставин, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір  як такий, що вчинений на шкоду кредитору, належать, зокрема: момент укладення договору; контрагент, з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов’язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 755/17944/18.

Обставини справи

Звертаючись до суду з позовом позивач зазначив, що між ним та відповідачем укладено договір позики, відповідно до якого він передав 250 000,00  доларів США, що підтверджено письмовою розпискою. У зв’язку з невиконанням позичальником умов договору у березні 2013 року він звернувся до суду з позовом до чоловіка та жінки про стягнення коштів, які були отримані для сімейних потреб. Проте чоловік перереєстрував право власності на належну йому на праві власності квартиру на сина шляхом укладення договору купівлі-продажу.  Позивач указував, що  ухиляючись від сплати боргу, відповідач, діючи недобросовісно та зловживаючи правом, уклав фіктивний правочин.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із недоведеності позивачем фіктивності договору купівлі-продажу.

Постановою Київського апеляційного суду рішення Дніпровського районного суду міста Києва року залишено без змін.

Висновок Верховного Суду

ВС підкреслив, що згідно з частиною третьою статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживанням правом в інших формах.

Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції  «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі маж певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяються кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема належать: момент укладення договору; контрагент, з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов’язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника.

ВС зазначив, що суд апеляційної  інстанції не врахував, що договір, який вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторний договір), може бути як оплатний, так і безоплатний; не перевірив доводів позивача про те, що цивільно-правовий договір (в тому числі й договір купівлі-продажу) не може використуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу. Крім того, Верховний Суд встановив, що апеляційний суд всупереч вимогам процесуального законодавства не розглянув клопотання позивача про витребування від приватного нотаріуса доказів, зокрема копії договору купівлі продажу, який є предметом спору, чим порушив право позивача на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У зв’язку з цим апеляційний суд безпосередньо не дослідив оспорюваний правочин, який є предметом спору.

Постановою Верховного Суду постанову Київського апеляційного суду скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.