Роз’яснення учасникам судового провадження спрощеного порядку розгляду не повинно мати формальний характер. Це означає, що суд, перш ніж постановити рішення про здійснення розгляду кримінального провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КПК, повинен роз’яснити їм суть даної норми, при цьому не обмежитися цитуванням самої статті, а в доступній, чіткій та конкретизований форми викласти її зміст, тим самим дати розгорнуте пояснення сторонам.

На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 640/4713/19.

Обставини справи

Так, із матеріалів справи відомо, що громадяни України викрали з гаража потерпілого майно на загальну суму 31 435, 10 грн. Згодом, повернувшись до вищевказаного гаража, незаконно заволоділи автомобілем марки «NissanAlmera», вартістю 119 940 грн.

За вироком суду першої інстанції, особу було визнано винуватим та засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 3 ст. 185 КК на строк 4 роки; за ч. 2 ст. 289 КК – 6 років, без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років, без конфіскації майна.

Цим же вироком, засуджено особу_2, до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 3 ст. 185 КК на строк 3 роки; за ч. 2 ст. 289 КК – 5 років, без конфіскації майна.

Апеляційний суд змінив вирок суду першої інстанції в частині призначення особі_2 покарання та постановив на підставі ст. 75 КК звільнити від відбування призначеного покарання у виді 5 років позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 3 роки, з покладанням на нього обов’язків, передбачених пунктами 1,2 ч. 1 ст. 76 КК.

У касаційній скарзі, скаржник зазначав, що судовий розгляд у суді першої інстанції відбувся з порушенням вимог ч. 3 ст. 349 КПК, оскільки при вирішенні питання про обсяг дослідження доказів всі учасники судового провадження вважали за необхідне дослідити їх у повному обсязі, проте усупереч цьому суд прийняв рішення про скорочений порядок дослідження доказів і не роз’яснив сторонам, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини кримінального провадження.

Висновок Верховного Суду

Так, ВС зазначив, що касаційні доводи касаційної скарги захисника про те, що суд першої інстанції розглянув кримінальне провадження у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, однак не роз’яснив належним чином наслідків застосування даної норми та не переконався чи правильно обвинувачені розуміють її зміст, є обґрунтованими з огляду на таке.

Приписами ч. 3 ст. 349 КПК передбачено, що суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз’яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Також ВС зазначив, що роз’яснення учасникам судового провадження спрощеного порядку розгляду не повинно мати формальний характер. Це означає, що суд, перш ніж постановити рішення про здійснення розгляду кримінального провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КПК, повинен роз’яснити їм суть даної норми, при цьому не обмежитися цитуванням самої статті, а у доступній, чіткій та конкретизований форми викласти її зміст, тим самим дати розгорнуте пояснення сторонам. Метою такого роз’яснення є однакове, правильне і точне розуміння усіма учасниками судового провадження змісту цієї норми, виявлення її сутності, яку законодавець вклав у словесне формулювання. Водночас, суд має упевнитися і в тому, що учасниками судового провадження суть такого роз’яснення сприйнята правильно та переконатися у добровільності їх позицій.

Повне визнання вини, незаперечення фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації своїх дій, правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин злочину, в якому обвинувачується, правових наслідків розгляду за спрощеною процедурою, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення обвинуваченим цих обставин є обов’язковими передумовами можливості здійснення розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КК.

Проте, як свідчить технічний запис судового провадження в суді першої інстанції, суд порушив вимоги, передбачені ч. 3 ст. 349 КПК.

Так, у суді першої інстанції обвинувачені хоча і визнали свою вину у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, однак суддя під час визначення порядку та обсягу дослідження доказів, не зважаючи на те, що прокурор запропонувала дослідити докази в повному обсязі, що підтримали інші учасники судового провадження, без пояснення по суті здійснення судового розгляду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК та правових наслідків розгляду за спрощеною процедурою, а також за відсутності згоди учасників судового провадження, у порушення вимог кримінального процесуального закону, ухвалив рішення про часткове дослідження доказів. При цьому, у вироку зазначено про застосування спрощеного порядку дослідження доказів, передбаченого ч. 3 ст. 349 КПК та відсутність з цього приводу заперечень учасників судового провадження, що не відповідає дійсним обставинам судового розгляду.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд скасував вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і призначив новий розгляд у суді першої інстанції.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВС висловився щодо зняття арешту з майна, накладеного в рамках кримінального провадження.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.