Чинним кримінальним процесуальним законом передбачено способи захисту прав власника або володільця майна, який не є учасником кримінального провадження. Разом з тим, чинним цивільно-процесуальним законом не передбачена можливість такого захисту у поряду цивільного судочинства.

У разі, якщо арешт на майно накладено у порядку, передбаченому КПК України, особа, яка вважає, що такими діями порушено її права власності, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право оскаржити такі дії, та звернутися до суду про скасування арешту лише у порядку кримінального судочинства. І такий порядок захисту прямо передбачений нормами КПК України і є ефективним.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду № 127/21463/19.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивач звернулася до суду з позовом до управління Служби безпеки України у Вінницькій області, про визнання права власності на майно та витребування майна із чужого незаконного володіння.

Суть справи полягала в тому, що в рамках кримінального провадження, що здійснюється відносно її чоловіка, начальником 2 відділення слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області проведено обшук в квартирі, де вона тимчасово проживала з сім`єю.

Під час обшуку було вилучено грошові кошти в сумі 50 000 грн, які нібито належать її чоловіку. Позивач зазначала, що вказані кошти їй подарували батьки для проходження курсу лікування і вони належать виключно їй. При цьому вказувала, що вона неодноразово зверталась з клопотанням про повернення вказаних коштів до начальника відділу УСБУ, однак їй було відмовлено.

Посилаючись на те, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчено і обвинувальний акт разом з матеріалами кримінального провадження направлено для розгляду до суду, однак вилучені кошти не долучені до його матеріалів, просила визнати за нею право власності на майно, а  саме грошові кошти в розмірі 50 000 грн, та витребувати їх із чужого незаконного володіння.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області закрито провадження у цивільній справі. Роз`яснено позивачу її право на звернення до суду в порядку кримінального судочинства.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Постановою Вінницького апеляційного суду ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС зазначили, що частиною п’ятою статті 172 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подане не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Згідно із частиною першою статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження – судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно (частина друга статті 174 КПК України).

Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у вигляді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частини третя та четверта статті 174 КПК України).

Зазначені вимоги співпадають з положеннями частини четвертої статті 21 КПК України, згідно з якою здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час кримінального провадження порушуються її права, гарантовані Конституцією України та міжнародними договорами України.

Тобто, чинним кримінальним процесуальним законом передбачено способи захисту прав власника або володільця майна, який не є учасником кримінального провадження. Разом з тим, чинним цивільно-процесуальним законом не передбачена можливість такого захисту у поряду цивільного судочинства.

ВС відзначив, що у разі, якщо арешт на майно накладено у порядку, передбаченому КПК України, особа, яка вважає, що такими діями порушено її права власності, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право оскаржити такі дії, та звернутися до суду про скасування арешту лише у порядку кримінального судочинства. І такий порядок захисту прямо передбачений нормами КПК України і є ефективним.

Отже, вказаний спір підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області та постанову Вінницького апеляційного суду без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, коли запис розмови, зроблений на диктофон мобільного, є допустимим доказом.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.