783
Позовна заява про визнання права власності на майно та зняття арешту з автомобілю – зразок>>> – придбати
Зразки позовних заяв про зняття арешту з майна>>>

Посилання на рішення суду: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87332304

 

Справа № 761/1696/18

Провадження № 2/761/1007/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       05 грудня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді:                        Волошина В.О.

при секретарі:                                Яворській А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання права власності; зняття арешту,

в с т а н о в и в:

В січні 2018р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом (а.с. 30-34) до відповідача ОСОБА_2 , третя особа: Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якому просив суд:

– визнати за позивачем право власності на транспортний засіб – автомобіль «Daewoo Lanos», номер двигуна НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 (далі по тексту – автомобіль);

– зняти арешт з автомобіля.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що ним 08 листопада 2016р. було придбано автомобіль у відповідача за договором купівлі – продажу, оскільки автомобіль був у технічно несправному стані та мав технічні пошкодження, то після проведення відновлювального ремонту позивач звернувся до відповідного Регіонального сервісного центру для зняття автомобіля з обліку і подальшої реєстрації, проте у реєстраційних діях позивачу було відмовлено, оскільки автомобіль перебуває під арештом, який було накладено у виконавчих провадженнях, які перебувають на виконанні у третьої особи, оскільки відповідачем, як боржником не виконуються зобов`язання за виконавчими провадженнями.

Враховуючи те, що в досудовому порядку відповідач не визнає право власності позивача та не бажає повідомити третю особу, що він вже не є власником автомобіля, позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2018р. відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

14 листопада 2018р. позивачем були подані до суду письмові пояснення на позов.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2018р. закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

До судового засідання стороною позивача було подано до суду заяву, про розгляд справи у відсутність свого представника, заявлені позовні вимоги сторона позивача підтримує та не заперечує проти заочного розгляду.

Відповідач, третя особа, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, в судове засідання не з`явилися, поважності причин неявки суду не повідомили, у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження строк, відповідач відзив на позов не подавав.

Оскільки сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. ст. 223280 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08 листопада 2016р. позивачем було придбано у відповідача автомобіль за договором купівлі-продажу транспортного засобу, реєстраційний № 93/14 (а.с. 8-10).

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач наголошував, що придбаний ним автомобіль був технічно несправним та мав механічні пошкодження (а.с. 12-20), у зв`язку з чим позивачем було здійснено відновлювальний ремонт, проте позивач позбавлений можливості здійснити за особою реєстрацію транспортного засобу, оскільки автомобіль перебуває під арештом.

Судом встановлено, що на автомобіль було накладено арешт постановами державних виконавців Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві:

– від 06 квітня 2017р. у виконавчих провадженнях №№ 53427425, 53331441;

– від 07 квітня 2017р. у виконавчому провадженні № 53156510;

– від 20 грудня 2017р. у виконавчому провадженні № 54395994.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту даної правової норми, право на звернення до суду з позовом про захист речових прав на майно встановлюється за позивачем, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна, та створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності у зв`язку з наявністю таких сумнівів чи втратою належних правовстановлюючих документів на майно. Тобто у позивача є право власності на певне майно, і має місце факт оспорювання належного позивачу права.

Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Закону України «Про дорожній рух» та Порядку, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

Закон України «Про дорожній рух» визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 34 цього Закону, державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.

Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України. Для автоматизованого обліку транспортних засобів, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, та відомостей про їх власників ведеться Єдиний державний реєстр, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України.

Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

На транспортні засоби оформляються та видаються реєстраційні документи, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, та закріплюються номерні знаки, які відповідають вимогам стандартів. Закупівля за державні кошти бланків реєстраційних документів та номерних знаків для транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог законодавства тими органами, на які покладений обов`язок щодо їх реєстрації.

Згідно з пунктом 7 Порядку власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.

Крім того, відповідно до пункту 8 Порядку державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів. Перед відчуженням, передачею зазначені транспортні засоби повинні бути зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції. Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку, зокрема, укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб.

Таким чином, законодавцем визначений спеціальний порядок відчуження та набуття права власності на транспортні засоби, який невід`ємно пов`язаний з обов`язковою реєстрацією власником придбаного автомобіля у відповідних органах. Продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», арешт може бути знятий за рішенням суду.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що вищезазначені виконавчі провадження завершені, а також беручи до уваги, що накладені на автомобіль арешти, порушують права позивача та унеможливлює державну реєстрацію цього автомобіля за позивачем, суд приходить до висновку, що з метою захисту прав позивача, слід:

1) визнати за позивачем право власності на автомобіль;

2) звільнити з-під арешту автомобіль, що накладений на підставі постанов державних виконавців Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві:

– від 06 квітня 2017р. у виконавчих провадженнях №№ 53427425, 53331441;

– від 07 квітня 2017р. у виконавчому провадженні № 53156510;

– від 20 грудня 2017р. у виконавчому провадженні № 54395994.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1409,6 грн.

Керуючись ст. ст. 5121317-1976-8289141258259263-266268352354355 ЦПК Українист. 41 Конституції України; ст. ст. 1516317321391392 ЦК України; ст. ст. 5659 Закону України «Про виконавче провадження»ст. 34 Закону України «Про дорожній рух»; Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 5 від 03 червня 2016р. «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», суд, –

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП. НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП. НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), третя особа: Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (код ЄДРПОУ 34967593, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 110) про визнання права власності; зняття арешту – задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на транспортний засіб – автомобіль «Daewoo Lanos», номер двигуна НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .

Звільнити з-під арешту транспортний засіб – автомобіль «Daewoo Lanos», номер двигуна НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , що накладений на підставі постанов державних виконавців Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві:

– від 06 квітня 2017р. у виконавчих провадженнях №№ 53427425, 53331441;

– від 07 квітня 2017р. у виконавчому провадженні № 53156510;

– від 20 грудня 2017р. у виконавчому провадженні № 54395994.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1409 /одна тисяча чотириста дев`ять/ грн. 60 коп.

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 13 грудня 2019р.

Суддя: