У разі невстановлення населенню у строки, зазначені у частині першій статті 6 Закону «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», лічильників газу з вини суб’єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу (до 1 січня 2021 року) на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України. Крім того, лічильник повинен бути встановлений саме за рахунок надавача послуги ( у даному випадку – АТ “Одесагаз”).
Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 25 листопада 2020 року у справі № 947/26219/19.
Обставини справи
У жовтні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства “Одесагаз”, правонаступником якого є акціонерне товариство “Одесагаз” (далі – АТ “Одесагаз”), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив зобов’язати АТ “Одесагаз” з 1 листопада 2019 року до дня встановлення лічильника природного газу в його квартирі обліковувати споживання природного газу за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.
Позов обґрунтовано тим, що з 1 січня 2018 року АТ “Одесагаз” не встановило лічильник у його квартирі, відмовилося безоплатно його встановлювати, тому, враховуючи положення статті 6 Закону “Про забезпечення комерційного обліку природного газу”, згідно з якою визначено, що суб’єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов’язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі – до 1 січня 2018 року. А у разі невстановлення населенню у строки, зазначені у цьому Закону (до 1 січня 2018 року), лічильників газу з вини суб’єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.
Місцевий суд відмовив у задоволенні вимог позивача, але апеляційний суд скасував це рішення. АТ “Одесагаз” подало скаргу до ВС.
Позиція ВС
ВС касаційну скаргу АТ “Одесагаз” не задовольнив, з огляду на таке.
Суб’єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов’язані у термін до 1 січня 2021 року для зазначеної групи населення забезпечити встановлення лічильників газу, як індивідуальних, так і загальнобудинкових, що забезпечить 100 % облік спожитого природного газу населенням.
При цьому, у разі невстановлення населенню у строки, зазначені у частині першій статті 6 Закону “Про забезпечення комерційного обліку природного газу”, лічильників газу з вини суб’єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу (до 1 січня 2021 року) на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу 7 пункту 3 глави 4 розділу IX Кодексу газорозподільних систем, якщо побутовий споживач, який не забезпечений лічильником природного газу (індивідуальним або загально будинковим), відмовляється від його встановлення за рахунок оператора ГРМ (що підтверджується актом про порушення, складеним відповідно до вимог глави 5 розділу XI цього Кодексу), фактичний об’єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу (алокація) по побутовому споживачу за відповідний календарний місяць визначається за граничними об’ємами споживання природного газу населенням, визначеними у додатку 10 до цього Кодексу.
Тому, для застосування такої санкції як визначення фактичного об’єму спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу за граничними об’ємами споживання природного газу населенням має бути встановлений факт відмови споживача, який не забезпечений лічильником природного газу (індивідуальним або загальнобудинковим), від його встановлення за рахунок оператора ГРМ.
Таким чином, задовольняючи позов споживача, суд апеляційної інстанції правильно дійшов висновку, що позивач не відмовився від встановлення йому індивідуального лічильнику природного газу і не чинив перешкоди представникам АТ “Одесагаз” у доступі до будинку для встановлення лічильнику природного газу, а, навпаки, 23 лютого 2017 року позивач звертався до відповідача із заявою у якій просив встановити йому квартирний прилад обліку споживання природнього газу, а 8 грудня 2017 року звернувся з цими вимогами до суду, яким в його позові відмовлено.
