Майно фізичної особи – підприємця, яке використовується для здійснення підприємницької діяльності, є спільним майном подружжя за умови, що воно придбане за рахунок спільних коштів подружжя.
Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 2 вересня 2020 року у справі № 318/1863/17.
Обставини справи
Позов про розірвання шлюбу, поділ спільного майна подружжя.
Суди встановили, що, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, сторони придбали майно: два автомобіля, частину двоповерхової будівлі та земельну ділянку. Указане майно оформлено на відповідача .
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що до спільного майна сторін належать частина двоповерхової будівлі, земельна ділянка, на якій вона розташована, та два автомобілі, які підлягають поділу між ними, з урахуванням принципу рівності часток подружжя, з виплатою на користь позивача грошової компенсації.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд погодився із таким висновком судів, зазначивши таке.
Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з’ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім’я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Правовідносини щодо здійснення підприємницької діяльності фізичною особою врегульовані главою 5 ЦК. Згідно зі статтею 52 ЦК фізична особа – підприємець відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Отже, майно фізичної особи – підприємця (яке використовується для господарської діяльності фізичною особою – підприємцем) вважається спільним майном подружжя, як і інше майно, набуте в період шлюбу, за умови, що воно придбане за рахунок належних подружжю коштів.
Ураховуючи наведене, суди першої та апеляційної інстанцій, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин і вимог, дійшли обґрунтованого висновку, що спірне майно є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки сторони його набули під час шлюбу та за спільні сумісні кошти внаслідок спільної праці подружжя, й воно підлягає поділу у рівних частках, виходячи з його дійсної вартості на час розгляду справи.
Постановою Верховного Суду від 2 вересня 2020 року рішення Кам’янськоДніпровського районного суду Запорізької області від 20 квітня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 28 листопада 2018 року залишено без змін.
