Міністр юстиції Денис Малюська виносив на розгляд Кабінету Міністрів законопроект про внесення змін до КПК щодо міжнародного співробітництва у кримінальних справах. І це буквального наступного дня після того, як СБУ взялася за Анатолія Шарія, який перебуває за кордоном. Втім, це навряд пов’язано, адже більшість положень стосуються дій України щодо запитів інших держав у рамках такого співробітництва.

Причини розробки проекту

Мотивація міністерства для розробки цього проекту максимально відсторонена. Так, у пояснювальній записці урядовці пишуть, що розробили проект на виконання резолюції Першого віцепрем’єра ще часів уряду Гройсмана. Ця резолюція, у свою чергу, була наслідком Плану дій щодо удосконалення національної системи фінансового моніторингу за результатами 5-го раунду оцінки України Комітетом експертів Ради Європи з питань оцінки протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. І це вся викладена міністерством мотивація для розробки і підтримки урядом законопроекту.

Так само «порожньо» виглядає і розділ пояснювальної записки про основні пропозиції законопроекту. У ньому просто перераховані статті, до яких пропонується внести зміни, а також номери двох статей, якими урядовці пропонують доповнити КПК. У підсумку може скластися враження, що за два з половиною роки у Мін’юсті «підзабули», які саме проблеми має вирішити законопроект, а зміст його скопіювали зі згаданого вище Плану дій. І через це не змогли ані надати змістовної мотивації, ані належно пояснити, що саме за зміни вони пропонують.

Пропозиції законопроекту щодо змін КПК

Отже, законопроект пропонує, як випливає із назви, ряд змін до Кримінального процесуального кодексу, пов’язаних із застосуванням інструментів міжнародного співробітництва. Так, наприклад статтю 193 урядовці пропонують викласти у новій редакції, відповідно до якої суддя може розглядати клопотання про тримання під вартою за відсутності підозрюваного чи обвинуваченого лише у разі, якщо прокурором «буде надано підтвердження того, що підозрюваний обвинувачуваний перебуває в іншій державі або на тимчасово окупованій території України та був оголошений у розшук відповідно до статті 281 цього Кодексу». Більше того, у цій частині також з’явиться положення, яке передбачає, що участь захисника підозрюваного чи обвинуваченого під час розгляду такого клопотання є обов’язковою.

Говорячи про тримання під вартою, варто відзначити, у проекті передбачається доповнення КПК положенням, що час тримання під вартою на території іноземної держави також враховується до загального строку відбування покарання.

Крім того, проект передбачає доповнення визначення терміна «тимчасовий арешт», яким встановити, що такий захід може застосовуватися для забезпечення фактичної видачі в разі закінчення максимального строку екстрадиційного арешту. Іншою пропозицією передбачено, що арешт застосовується на підставі ухвали судді не більш як 30 діб. При цьому визначається, що екстрадиційний арешт для видачі для виконання судового вироку іноземного суду не може перевищувати невідбуту частину покарання.

Якщо ж вирок передбачає конфіскацію майна, що знаходиться за кордоном, суд має скласти клопотання до іншої держави про визнання вироку суду. Таке клопотання суд має протягом 15 днів надіслати до Мін’юсту, який вже буде займатися подальшими процедурами. Втім, варто відзначити, що така процедура стосуватиметься лише майна, що знаходиться на території країн, з якими Україна має чинні міжнародні договори про подібне співробітництво.

Також статтю 556 КПК «Конфіденційність» пропонують доповнити новою частиною першою такого змісту: «Факт отримання та/або направлення запиту про міжнародну правову допомогу, його зміст, додані до нього документи та відомості, отримані в результаті його виконання, а також факт отримання та/або направлення інформації, яка може бути використана у кримінальному провадженні, не підлягають розголошенню».

Крім того, законопроект передбачає таке:

• В ухвалі слідчого судді про тимчасовий доступ до речей та документів, які знаходяться за кордоном, на відміну від тих, які знаходяться в Україні, не вказується особа, якій надається право такого доступу, строк дії ухвали та положення закону, які передбачають наслідки невиконання ухвали;
• У резолютивній частині вироку необхідно буде зазначати рішення щодо майна, арештованого в іноземній державі за запитом про міжнародну правову допомогу;
• Визначення строків, протягом яких ОГП має доручити проведення досудового розслідування відносно особи, щодо якої ухвалено рішення про відмову у видачі іншій державі;
• Доповнюються підстави, за яких можна відмовити у виконанні запиту про міжнародну правову допомогу;
• За клопотанням Мін’юсту суд може прийняти рішення про передачу конфіскованого майна або його грошового еквівалента;
• У разі зникнення підстав, з яких було ухвалено рішення про відмову у видачі людині, Мін’юст може повторно розглянути питання про її видачу;
• Викладення у новій редакції статті 610 КПК та інше.

Доповнення КПК новими статтями

590-1. Одночасні запити про видачу особи

Стаття передбачає, що у випадку, коли людину просять видати дві чи більше держави, центральний орган України має ухвалити рішення про те, кому саме цю людину видадуть. При цьому цей орган має обов’язково взяти до уваги ступінь тяжкості діяння, місце правопорушення, дату отримання запитів, громадянство людини та можливості подальшої видачі між запитуючими сторонами. Після того, як центральний орган ухвалить рішення про те, кому видадуть цю людину, він також має повідомити про це уряди інших країн, які також просили про видачу.

604-1. Розподіл конфіскованого майна з іноземними державами або його повернення

Відповідні запити буде розглядати Мін’юст, крім випадків, визначених у статті 568. Але лише у випадках, коли відповідний запит надійшов протягом 1 року з моменту виконання рішення про конфіскацію. У тих випадках, коли ця умова дотримана, у Мін’юсті будуть їх розглядати у порядку, визначеному Кабміном. При цьому урядовці повинні будуть брати до уваги вартість конфіскованих активів, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, місце проживання потерпілих та обсяг надання цієї державою міжнародної правової допомоги під час розслідування.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що уряд підтримав запровадження мораторію на держперевірки певних категорій малого бізнесу.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.