Припинення іпотеки у зв‘язку із пропуском відповідачем строку позовної давності (окрема думка)
Зразки документів – це МОЄ ПРАВО
Припинення іпотеки у зв‘язку із пропуском відповідачем – іпотекодержателем строку позовної давності. Зразок позовної заяви про припинення договору іпотеки у зв‘язку із пропуском відповідачем строку позовної давності
На сьогодні відповідно до судової практики в тому числі Верховного суду правова позиція така, що іпотека (застава) не може бути припинена на підставі спливу позовної давності до вимог кредитора за основним зобов’язанням.
Мотивуючи свої висновки суди послались на те, що пропущення кредитором строку на звернення до суду не припиняє зобов`язання сторін за кредитним договором і не є підставою для припинення застави.
За змістом ст. 267 ЦК України сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб`єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов`язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу. Отже, ЦК України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов`язання не визнає виконання боржником.
На думку юристів інтернет-порталу «Світ документів – онлайн» у разі пропуску кредитором строку позовної давності дійсно не є підставою для припинення зобов`язання, однак при цьому іпотека (застава) припиняється у зв’язку із закінченням терміну дії права, що складає предмет застави (іпотеки), виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про іпотеку» Іпотека припиняється у разі: 1) припинення основного зобов’язання або закінчення строку дії іпотечного договору; 2) реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; 3) набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; 4) визнання іпотечного договору недійсним; 5) знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; 6) з інших підстав, передбачених цим Законом.
Згідно із ст. 572 ЦК України (поняття застави) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно із ст. 575 ЦК України окремим видом застави є іпотека – застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Враховуючи положення ст. 575 ЦК України норми ст. 593 ЦК України та Закону України «Про заставу» застосовується і до окремого виду застави, як іпотека.
Згідно зі ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов’язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.
Статтею 28 Закону України «Про заставу», окрім наведених підстав, передбачено також припинення застави при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави, та в інших випадках припинення зобов’язань, установлених законом.
Строком договору відповідно до ст. 631 ЦК України є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Разом з тим, ст. 256 ЦК України передбачена позовна давність як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Наслідки спливу позовної давності визначені у ст. 267 ЦК України, згідно з ч.4 якої сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Згідно п.31 постанови Пленуму ВССУ №5 від 30.03.2012 року, зі спливом строку позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно).
Як вбачається з рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2011 у справі “ВАТ “Нафтова компанія “Юкос” проти Росії”, позовна давність – це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення; боржник має певні матеріально-правові права, які безпосередньо пов’язані з позовною давністю. Будь-який суд національної юрисдикції, вирішуючи питання про пропуск кредитором позовної давності, фактично вирішує питання не тільки про право кредитора на звернення до суду за захистом свого порушеного права, але й про право боржника бути звільненим від переслідування або притягнення до суду.
З огляду на положення наведених норм іпотека (застава) припиняється, а зобов’язання за основним договором залишається.
Зарок позовної заяви про припинення договору іпотеки
Броварський міськрайонний суд Київської області
07400, м. Бровари, вул. Грушевського, 2
Позивач:
________________________
Адреса: _______________
ІПН __________________
Електронна пошта: ______________
Офіційна електронна адреса: __________
Тел.: ______________
Відповідач:
Адреса: _______________
ЄДРПОУ __________________
Електронна пошта: ______________
Офіційна електронна адреса: __________
Тел.: ______________
Позовна заява немайнового характеру
Позовна заява
про визнання договору іпотеки припиненим
21 січня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УКРСИББАНК» та ______________ Сергієм Станіславовичем був укладений кредитний договір № ________________.
В якості забезпечення зобов’язання за кредитним договором 21 січня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк» та позивачем (майновим поручителем) був укладений договір іпотеки № ________, предметом якого була земельна ділянка, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. ___________, вул. ____________, буд. 1.
07 липня 2010 року Броварським міськрайонним судом Київської області було винесено рішення за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до позичальника – ______________ Сергія Станіславовича та до позивача (який виступив майновим поручителем) про стягнення заборгованості за кредитним договором № ____________ від _______ ____ 2008 року, яким позов було задоволено – стягнуто солідарно з відповідачів 242 370 грн. 88 коп. боргу та 1820 грн. 00 коп. судових витрат (копія рішення суду додається).
На підставі рішення суду 15 вересня 2010 року Броварським міськрайонним судом Київської області було видано виконавчий лист № 2________, на підставі зазначеного виконавчого листа 13.10.2010 року старшим державним виконавцем ВДВС Деснянськго РУЮ у м. Києві ______________ відкрито виконавче провадження (копії інформації про виконавче провадження із реєстру виконавчих проваджень та постанови про відкриття виконавчого провадження – додаються).
15.12.2011 року позивачу було направлено повідомлення про відступлення прав вимог за кредитним договором або договором про відкриття та використання картрахунку, в якому було вказано, що права вимоги за кредитним договором відступлені Банком ТОВ «_____________» (копія повідомлення додається).
ПАТ «Укрсиббанк» та його правонаступник ТОВ «___________» (відповідач) правом на стягнення в судовому порядку на предмет іпотеки не скористувалися, як і не скористувалися своїм правом на звернення до органів нотаріату про вчинення виконавчого напису нотаріусу на іпотечному договорі та не скористувалися правом стягнення шляхом позасудового врегулювання у відповідності до статей 36-38 Закону України «Про іпотеку».
22 червня 2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві _______________ було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, що підтверджується копією інформації про виконавче провадження із реєстру виконавчих проваджень, яка додається до позову).
Відповідно до ч. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред’явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього закону.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред’явлені до виконання в строк протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Так як постанова про повернення виконавчого документа стягувачу була винесена 22 червня 2012 року, тому строк повторного пред’явлення виконавчого документу відповідно закінчився 22 червня 2013 року. Окрім того, це вказано в самій постанові про повернення виконавчого документа стягувачу.
11.11.2013 року державним виконавцем ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві ___________ винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження, так як стягувачем пропущений строк подачі виконавчого документа до виконання (копія постанови додається).
Отже стягувач, втратив своє право щодо примусового стягнення боргу з позивача, так як пропустив строк на повторне пред’явлення виконавчого листа до виконання.
Також слід зазначити, що відповідач не скористався своїм правом, передбаченим законом України «Про іпотеку» та умовами іпотечного договору звергнутися протягом строку позовної давності до суду з позовом про стягнення предмету іпотеки, або до органів нотаріату про вчинення виконавчого напису нотаріуса на іпотечному договорі, або звернути стягнення з предмети іпотеки шляхом позасудового врегулювання у відповідності до статей 36-38 Закону України «Про іпотеку» та відповідно застереження в іпотечному договорі.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про іпотеку» Іпотека припиняється у разі: 1) припинення основного зобов’язання або закінчення строку дії іпотечного договору; 2) реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; 3) набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; 4) визнання іпотечного договору недійсним; 5) знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; 6) з інших підстав, передбачених цим Законом.
Згідно із ст. 572 ЦК України (поняття застави) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно із ст. 575 ЦК України окремим видом застави є іпотека – застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Враховуючи положення ст. 575 ЦК України норми ст. 593 ЦК України та Закону України «Про заставу» застосовується і до окремого виду застави, як іпотека.
Згідно зі ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов’язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.
Статтею 28 Закону України «Про заставу», окрім наведених підстав, передбачено також припинення застави при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави, та в інших випадках припинення зобов’язань, установлених законом.
Строком договору відповідно до ст. 631 ЦК України є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Разом з тим, ст. 256 ЦК України передбачена позовна давність як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Наслідки спливу позовної давності визначені у ст. 267 ЦК України, згідно з ч.4 якої сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Згідно п.31 постанови Пленуму ВССУ №5 від 30.03.2012 року, зі спливом строку позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно).
Як вбачається з рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2011 у справі “ВАТ “Нафтова компанія “Юкос” проти Росії”, позовна давність – це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення; боржник має певні матеріально-правові права, які безпосередньо пов’язані з позовною давністю. Будь-який суд національної юрисдикції, вирішуючи питання про пропуск кредитором позовної давності, фактично вирішує питання не тільки про право кредитора на звернення до суду за захистом свого порушеного права, але й про право боржника бути звільненим від переслідування або притягнення до суду.
З огляду на положення наведених норм, позивач вважає, що пропуск відповідачем строку на повторне пред’явлення виконавчого листа до виконання, пропущення строку позовної давності для звернення до суду з позовом про стягнення предмету іпотеки, або до органів нотаріату про вчинення виконавчого напису нотаріуса на іпотечному договорі, або звернення стягнення з предмети іпотеки шляхом позасудового врегулювання у відповідності до статей 36-38 Закону України «Про іпотеку» та відповідно застереження в іпотечному договорі, в сукупності є фактом закінчення терміну дії права відповідача (іпотекодавця), що складає предмет застави, що передбачає відповідно до ст. 28 Закону України «Про заставу» припинення іпотеки, яка є окремим видом застави та має наслідком звільнення відповідача від виконання зобов’язань як за кредитним договором, так і за договором іпотеки (застави).
За таких обставин, позивач вважає, що іпотечний договір застави слід визнати припиненим.
В обґрунтування викладених у позовній заяві обставин до позовної заяви позивач надав докази, а саме копії документів, перелік яких визначений у додатку до позову, та оригінали яких є у позивача. Ну думку позивача, він подав до позовної заяви всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких гуртуються позовні вимоги з приводу спору, який виник між ним та відповідачами.
Заходи щодо забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви до суду, позивачем не здійснювалися.
Чинним законодавством не передбачено обов’язковий досудовий порядок урегулювання цього спору, тому позивачем досудовий порядок урегулювання спору не проводився.
На думку позивача, правомірність підстав для задоволення позовних вимог позивачем доведена, а тому позов підлягає задоволенню.
Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи додається до позовної заяви.
На підставі наведеного, керуючись статтями 4, 19, 30 ЦПК України, 256, 575, 593, 631 ЦК України, ст. 17 Закону України «Про іпотеку», ст. 28 Закону України «Про заставу», рішенням Європейського суду з прав людини від 20.09.2011 у справі “ВАТ “Нафтова компанія “Юкос” проти Росії”:
ПРОШУ СУД:
- Прийняти позовну заяву до розгляду.
- Визнати припиненим договір іпотеки № ____ від ____ _____ 200_ року, предметом якого є земельна ділянка, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. _______, вул. _______, буд. ___ та належить на праві власності позивачу.
Додатки.
- Доказ сплати судового збору.
- Довідка про підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
- Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.
- Копія договору іпотеки.
- Копія договору про надання споживчого кредиту.
- Копія графіку погашення кредиту до договору про надання споживчого кредиту
- Копія рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 липня 2010 р.
- Копія повідомлення про відступлення прав вимог.
- Копія постанови про відкриття виконавчого провадження.
- Копія інформації про виконавче провадження із реєстру виконавчих проваджень.
- Копія постанови про повернення виконавчого листа стягувачеві.
- Копія постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження
- Копія позовної заяви та додатків до неї для відповідача.
| Позивач | _________________ |
«___» ____ 202_ року
