Трудовий договір (зразки трудових договорів)
Поняття трудового договору (зразки трудових договорів)
Трудовий договір (також згадується як трудовий контракт) – це угода між роботодавцем і працівником, відповідно до якого роботодавець зобов’язується надати працівникові роботу за обумовленою трудовою функцією, забезпечити умови праці, передбачені трудовим законодавством і іншими нормативними правовими актами, що містять норми трудового права, колективним договором, угодами, локальними нормативними актами і цією угодою, своєчасно і в повному розмірі виплачувати працівникові заробітну плату, а працівник зобов’язується особисто виконувати визначену цією угодою трудову функцію, дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, що діють у даного роботодавця.
У цьому вичерпному визначенні легко побачити основні особливості трудового договору:
Суб’єктний склад договору відрізняється великими вимогами: в ролі працівника може виступати виключно фізична особа.
Працівник як сторона трудового договору поєднує в собі дві якості. Він одночасно є і особою, яка здійснює трудову діяльність, і суб’єктом права.
Якщо працівник укладає трудовий договір, працівник включається в сферу господарювання роботодавця, отже, праця працівника стає елементом цієї сфери, що забезпечує її функціонування (для порівняння: підрядник, який уклав із замовником договір підряду, не включається в господарську сферу замовника).
Трудовий договір носить триваючий характер, тобто виконання сторонами своїх обов’язків по відношенню один до одного не припиняє дії договору.
Правовому регулюванню трудових відносин між роботодавцем і працівником присвячений Кодекс законів про працю України. В даний час з усіх форм реалізації права громадян на працю трудовий договір слід визнати головною формою, так як саме він найкраще відповідає потребам ринкових трудових відносин, заснованих на найманій праці.
Предмет трудового договору
Предметом трудового договору є особисте виконання трудової функції (роботи певного роду), тобто індивідуальний процес праці, його організація і умови (на відміну від цивільно-правових договорів, предметом яких є результат праці).
Поняття предмета трудового договору не приведено у Кодексі законів про працю України або інших нормативно-правових актах.
Предмет трудового договору – це жива праця, в інтересах обох сторін кількісно і якісно формалізувати цей предмет. Отже, в трудовому договорі повинні бути визначені:
- вид праці (якого роду працю повинен виконувати працівник за трудовим договором);
- якість праці (вимоги до якості виконання трудової функції, вимоги до кваліфікації, посади і спеціальності працівника);
- кількість праці.
За трудовим договором працівник повинен виконувати роботу, що відноситься до його трудової функції (роботу по певній спеціальності, кваліфікації або посади), дотримуючись при цьому правил внутрішнього трудового розпорядку, що діють в даній організації. Роботодавець при цьому зобов’язується забезпечити певні умови праці, передбачені законодавством і трудовим договором.
Сторони трудового договору
Сторони трудового договору – це працівник і роботодавець.
Поняття сторін трудового договору, так само як і вимоги до сторін трудового договору представлені в законодавстві. В якості працівника за трудовим договором може виступити фізична особа, що володіє трудовою правосуб’єктністю. В якості роботодавця може виступити як фізична, так і юридична особа, держава, яка діє через свої органи, а також органи місцевого самоврядування.
Істотними умовами (обов’язковими умовами) трудового договору є:
- Місце роботи є істотною умовою трудового договору. В тексті договору необхідно вказати найменування та місцезнаходження організації, куди приймається працівник. Якщо структурні підрозділи організації розташовані в різних місцевостях і адміністративних районах, то місце роботи при укладенні трудового договору уточнюється стосовно цих структурних підрозділів. Оскільки місце роботи є обов’язковою умовою трудового договору, його зміна можлива лише за взаємною згодою сторін.
- Трудова функція – рід роботи відповідно до кваліфікації за визначеною професією (посада), яку повинен виконувати працівник. В тексті трудового договору необхідно вказати обов’язкову умову про рід роботи, а також те, що вона залишається незмінною на весь час дії трудового договору. Роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.
- Дата початку роботи (і дата її закінчення). Час початку роботи є істотною умовою трудового договору і має важливе значення, оскільки з цього моменту на працівника поширюється законодавство про оплату праці. Звичайно початок роботи слідує безпосередньо за укладенням трудового договору. Проте сторони можуть домовитися і про деяку відстрочку цього моменту.
- Умови оплати праці (в тому числі розмір тарифної ставки або посадового окладу працівника, доплати, надбавки і заохочувальні виплати). При укладенні трудового договору істотна умова про оплату праці також має розглядатися в якості істотної, і якщо сторони по ньому не прийшли до згоди, трудовий договір не може вважатися укладеним. При оплаті праці робітників можуть застосовуватися тарифні ставки, оклади, а також безтарифна система, якщо організація визнає таку систему найбільш доцільною.
- Крім того, в трудовому договорі обов’язково потрібно вказати умову про те, що він укладений на час виконання сезонних робіт, або є строковим трудовим договором, або трудовим договором за сумісництвом.
Додатковими умовами трудового договору є:
- Випробувальний термін працівника – роботодавець має право обумовити в трудовому договору термін і умови іспитового терміну.
- Нерозголошення таємниці охороняється законом – роботодавець має право вимагати у працівника підписки про нерозголошення комерційних, патентних та інших таємниць.
- Сумісництво – роботодавець і працівник в трудовому договорі можуть обумовити можливість поєднання працівником посад.
- Види та умови додаткового страхування працівника – роботодавець в трудовому договорі може обумовити зобов’язання з надання будь-якого додаткового страхування працівника.
- Поліпшення соціально-побутових умов працівника і членів його сім’ї – сторони в трудовому договорі можуть домовитися про умови та можливості отримання працівником поліпшень соціально-побутових умов.
- Обов’язок працівника відпрацювати після навчання не менше встановленого трудовим договором строку, якщо навчання проводилося за рахунок коштів роботодавця. Нерідкі випадки, коли роботодавець, бажаючи убезпечити свої вкладення в навчання персоналу, зобов’язує за трудовим договором працівника відпрацювати певний термін після навчання.
- Інші умови, про додаткову відпустку, грошові компенсації і інші умови, які не погіршують становище працівника порівняно з КЗпПУ, законами та іншими нормативно-правовими актами.
Форма трудового договору
Трудовий договір укладається в письмовій формі, складається у двох примірниках, кожен з яких підписується сторонами. Один примірник трудового договору передається працівнику, інший зберігається в роботодавця. Отримання працівником примірника трудового договору повинно підтверджуватися підписом працівника на екземплярі трудового договору, що зберігається в роботодавця.
Типова форма трудового договору не передбачена законодавством.
Оформлення трудового договору означає, що працівник приступив до роботи з відома або за дорученням роботодавця або його представника. При фактичному допущенні працівника до роботи роботодавець зобов’язаний оформити з ним трудовий договір у письмовій формі не пізніше трьох робочих днів з дня фактичного допущення працівника до роботи. Проста письмова форма трудового договору – обов’язкова умова його укладення.
Прийом на роботу оформляється наказом про прийняття на роботу (розпорядженням) підприємства роботодавця і фіксується записом у трудовій книжці. Підставою наказу про прийом на роботу є заява про прийом на роботу, написана працівником.
Зразки (шаблони) трудових договорів та інших договорів за договірнии правовідносинами
